Старинная литература. Страница 20

Книга знакомит читателя с мифологией одного из самых загадочных народов древней Европы – кельтов.На основе устной традиции, сохраненной кельтскими поэтами и записанной христианскими монахами, а также свидетельств греко-римских авторов здесь изложены представления кельтов об устройстве и происхождении мира, а также учение таинственных и могущественных кельтских жрецов – друидов. Читатель также познакомится с мифологической историей заселения Ирландии, с богами и героями кельтской мифологии.

«Літопис руський» — велетенська епопея про події всесвітньої історії та історії Давньої Русі від незапам’ятних часів до кінця XIII ст. Це — документальне першоджерело, де значуще кожне слово. Складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису та Галицько-Волинського літопису. Повість минулих літ — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі. Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113; друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха. «Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.   Переклад «Літопису руського» (з додатком творів Володимира Мономаха) українською мовою здійснено вперше. Книга містить фундаментальний науковий апарат, широко ілюстрована. Видання універсальне. Воно придатне і для наукової роботи, і для задоволення інтересу любителів рідної історії.   Редакційна колегія: О. Т. ГОНЧАР, Ю. П. ДЯЧЕНКО, М. Г. ЖУЛИНСЬКИЙ, В. І. КРЕКОТЕНЬ, О. В. МИШАНИЧ, Ю. М. МУШКЕТИК, В. В. НІМЧУК, Т. І. СЕРГІЙЧУК, П. П. Толочко, В. О. ШЕВЧУК Відповідальний редактор О. В. МИШАНИЧ Передмова, примітки, іменно-особовий та географічно-археологічно-етнографічний покажчики, генеалогічні таблиці, карти і плани Л. Є. МАХНОВЦЯ   Редактор С. А. ЗАХАРОВА

Не без основания повесть «Фьямметта» считают первым любовно-психологическим романом в мировой литературе. Проникновение в чувства и переживания молодой женщины, покинутой своим возлюбленным, интерес к внутреннему миру героини, реалистическое раскрытие женской души, обилие тонко и верно подмеченных бытовых и психологических деталей – все это делает книгу Боккаччо одним из выдающихся памятников литературы итальянского Возрождения.

«Ворон» — это сатира, направленная против некой вдовушки, которая насмеялась над чувствами влюбленного в нее рассказчика. Но это уже не назидательный рассказ о мести молодого студиозуса полюбившейся ему вдовушке, которая не только отринула его притязания, но и жестоко посмеялась над ним (см. седьмую новеллу VIII дня «Декамерона»), а суровая инвектива против уловок и притворства женщин вообще. Книга довольно горькая, подсказанная внутренней неудовлетворенностью не только собственной Жизнью и поступками, но и своими писаниями (не исключая «Декамерона», особенно тех его новелл, которые были сочинены во славу женщин). Эта исповедальная горечь придала книге совершенно особый привкус, далекий от спокойной и уравновешенной атмосферы «Декамерона».

Ихара Сайкаку зорко подмечал новые черты человеческих характеров, формировавшихся в его время. Ловкость, сметливость, предприимчивость помогали подниматься по социальной лестнице. Особенно поражающим было развитие таких черт в женщине. Сайкаку создает тип предприимчивой обитательницы «веселых кварталов», который можно сопоставить с образом Молли Флендерс из одноименного романа Дево. Сайкаку раскрывает — впервые в японской литературе — внутренний мир гетеры, ее мысли, и чувства, рисует ее судьбу.

· Новая жизнь· Пир· О народном красноречии· Стихотворения флорентийского периода· Стихотворения, написанные в изгнании· Стихи о каменной даме· Латинские стихотворения· Вопрос о воде и земле· Письма

Всемирно известный рыцарский «Роман о Тристане и Изольде» завоевал популярность в стилизованном пересказе французского писателя Жозефа Бедье (1864-1938).Случайно выпитый любовный напиток рождает в душе Тристана и Изольды страсть – безрассудную и безмерную. Герои понимают незаконность и безысходность своей любви. Их удел – вечное возвращение друг к другу, соединившись навсегда в смерти. Из могил любящих выросли виноградная лоза и розовый куст, которые вечно цветут, обнявшись.