Юмор. Страница 68

Одиночество — неприятное слово. Но по разным причинам во все времена люди все же оказывались одиноки и искали друг друга, искали разными способами, а находили случайно… Все чудеса всегда происходят случайно, а любовь — самое желанное из чудес. Эту историю, смешную и немножко грустную, дарю вам от всего сердца. Поздравляю вас с праздником любви, хоть он и называется днем совсем не нашего Валентина. Но мы-то с вами знаем, что главное вовсе не то, чей этот день, а что он собой символизирует. Так вот, хочу вам пожелать любви, взаимной и яркой, и много-много счастья! Подписаться на автора

Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину.Цикл «Самостійна дірка» написано під впливом вражень від поїздок у тільки-но звільнені від фашистських окупантів західні області України. Таких поїздок в Остапа Вишні було щонайменше дві. Одна з них описана в нарисі «Дуглас», опублікованому в газ. «Радянська Україна» 9 лютого 1945 р. В Галичині, а згодом і на Буковині Остап Вишня познайомився з багатьма людьми, відвідав чимало сіл і міст, побачив сліди кривавих злодіянь бандерівських головорізів. Тоді, очевидно, й був задуманий цикл сатиричних творів про фашистських найманців. «Розуміється, що, сидівши в Києві, не вивчивши всього цього матеріалу на місці, мені трудно було б щось про них уїдливе написати, — згадував пізніше памфлетист. — Треба, значить, було їхати в західні області, знайомитися з обстановкою каїнової роботи ворогів, говорити з місцевими людьми, що докладніше знали роботу цих запроданців, доводилося говорити і з самими «героями» темної ночі та густої хащі» («Отак і пишу»).

Из сборника "Юмористические рассказы", Петербург, 1914 год.

Из сборника «Веселые устрицы», Санкт-Петербург, 1910 год.

И как это всё понимать? Она меня надула! Развела как мальчишку! Найду, хана ей будет ... - ругался парень, весь в эмоциях. Бедняжка... Эх, а все начиналось совсем иначе... Совсем...  

Из сборника «Круги по воде», Санкт-Петербург, 1912 год.