Поэзия и драматургия. Страница 60

Настоящее издание книги «За далью — даль» является первым, по завершении автором работы над ней, полным изданием. Публиковавшиеся в разное время по мере написания главы, ныне в отдельных случаях дополненные или переработанные, представлены здесь в последовательности, обусловленной общим планом и содержанием книги в целом.Автор.

Стихотворения, поэмы, проза, выдержки из дневников и переписки Анны Ахматовой, пересекаясь с отзывами и свидетельствами современников, фрагментами их рецензий и воспоминаний, образуют своего рода пунктирную линию жизни, единый сюжет, в основе которого – отношения Поэта со Временем.Поэт трагического XX века Анна Ахматова была призвана запечатлеть свое время, стать голосом уходящей русской культуры и хранительницей ее традиций. Линейная композиция книги позволяет проследить эволюцию творчества Ахматовой, дает представление о том, как складывались и менялись ее отношения с известными современниками.«Ее поэзия, читаемая, гонимая, замурованная, принадлежала людям. Она смотрела на мир сначала через призму сердца, потом через призму живой истории. Другой оптики человечеству не дано» (Иосиф Бродский)

Настоящее собрание сочинений А.С. Пушкина в десяти томах является облегчённым вариантом большого академического издания сочинений Пушкина. За малыми исключениями, здесь воспроизведён текст произведений Пушкина, установленный в результате текстологической работы редакторов большого издания. Сюда вошли произведения Пушкина в том же составе, с той же полнотой, как и в большое издание. Из вариантов и разночтений включены только те, которые представляют самостоятельную художественную ценность или документируют основные этапы творческой истории отдельных произведений. В первый том собрания сочинений А.С. Пушкина вошли стихотворения 1813-1820-х годов. Примечания составлены проф. Б.В. Томашевский  

Первая книга стихов автора Ирины Нечаевой - Сахары.   Лирика, философия, сказки - безумный мир нашей молодой современницы. Очень душевная, тонкая, эмоциональная поэзия, не оставляющая читателей равнодушными.  

ПЕРЕДНЄ СЛОВО "Поки серце б'ється" - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом "жодного дня без нового рядка."Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав "нa - гора" чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей. До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття. "Душа тремтить як струни скрипки" - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: "Яk хочеться в небо злетіти", але при цьому сильно відчуває "Тяжіння землі. Відчуваючи "в душі приливи і відливи" до прекрасної статі - ЖІНКИ, "коли приходить любов," він захоплено вигукує: "Розіпну я серце на семи вітрах." Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. "Я п’ю любов з криниць кохання," бо його постійно охоплює сильна "Спрага кохання." В одному з російських віршів автор відверто зізнається: Я счастлив тем, что я любил, В любви моє призванье, В любви все радости мои, И в ней - мои страданья. Це своє сильне почуття до ЖІНКИ він ще висловлює віршем "Я вдячний вам": Я вдячний вам, мої кохані, За ваші посмішки ясні, Які, неначе урагани, Живуть загадками в мені. Спасибі вам за пристрасть, ніжність, За все, що ви дали мені, Та перш за все за вашу вірність, За теплі ночі весняні. Спасибі вам, що всі ви різні, Як у садку, як в лузі цвіт, Що кожна з вас - то ціла вічність, А разом всі ви- цілий світ! Так відчувати може тільки тонка натура - людина глибока із щирим серцем. Але його "Душа кричить" від несправедливості, усіх негативних явищ, які, як паразити, ще живуть серед нас. Автор тривалий час працював на будовах Крайньої Півночі, а у вільний від роботи час писав поезії, оспівуючи красу природи цього краю. Багато творів він присвятив товаришам по роботі - будівельникам. Тому частина поезій збірки написані російською мовою. Нова збірка "Квітка кохання" - багата цікавими знахідками, епітетами і синонінами, яскравими образами. Впевнений, що вона дасть читачеві позитивний заряд, викличе море емоцій і переживань, багатьох заставить задуматься над нашим буттям, сьогоденням. Тож приємних вам вражень від нової зустрічі з автором. МИКОЛА МАЛІЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України.

У книгу включені найкращі п'єси великого французького драматурга, що ввійшли до скарбниці світового мистецтва.        

"С каждым всполохом, с каждым заревом я хочу начинаться заново, я хочу просыпаться заново ярким грифелем по листам, для чего нам иначе, странница, если дальше нас не останется, если после утянет пальцами бесконечная чистота?" (с). Оксана Кесслерчасто задаёт нелегкие вопросы. В некоторых стихотворениях почти шокирует удивительной открытостью и незащищённостью, в лирике никогда не боится показаться слабой, не примеряет чужую роль и чужие эмоции. Нет театральности - уж если летит чашка в стену, то обязательно взаправду и вдребезги. Потому что кто-то "играет в стихи", а у Оксаны - реальные эмоции, будто случайно записанные именно в такой форме. Без стремления что-то сгладить и смягчить, ибо поэзия вторична и является только попыткой вербализировать, облечь в слова настоящие сакральные чувства и мысли. Не упускайте шанс познакомиться с этим удивительным автором. Николай Мурашов (docking the mad dog)

Сапфо - поэтесса, видная представительница лесбосской мелики начала VI в. На острове Лесбосе Сапфо стояла во главе "мусического кружка" женщин-поэтесс. Как аристократка, она, подобно Алкею, была изгнана демократией и бежала в Сицилию, где, по рассказам, будто бы бросилась со скалы в море из-за несчастной любви к красавцу Фаону {Фаон - мифический герой из цикла мифов об Афродите.}. На самом же деле она впоследствии вместе с другими изгнанниками была возвращена на Лесбос, где и основала свою школу. Сапфо писала свадебные песни, гимны и другие мелические стихотворения. Муза Сапфо полна сильной, иногда мучительной страсти; она зовет к любви, к жизни, к солнцу. Свои стихотворения Сапфо облекает в разнообразную сложную метрическую форму