Проза. Страница 342

Долорес Гаучи — младшая из шести дочерей в семье мальтийских эмигрантов, перебравшихся в английский порт Кардифф в середине XX века. Спустя много лет она возвращается в родной город на похороны матери. Лирический монолог Долорес погружает читателя в зыбкий мир ощущений и переживаний маленькой девочки, хранящей в своем сердце нежность и боль за близких. Благодаря изысканному ритму повествования воспоминания главной героини о детстве выстраиваются в причудливую картину жизни мальтийской общины под серым небом Кардиффа 60-х.Шорт-лист Букеровской премии 2000 года.

Сётаро Ясуока – известный японский писатель, член Академии изящных искусств. Оставаясь в русле национальной художественной традиции, он поднимает в своих произведениях темы, близкие современному читателю. Включенные в сборник произведения посвящены жизни страны в военные и послевоенные годы. Главный объект исследования автора – внутренний мир вступающего в жизнь молодого поколения.

В дивном новом мире женщины не имеют права владеть собственностью, работать, любить, читать и писать. Они не могут бегать по утрам, устраивать пикники и вечеринки, им запрещено вторично выходить замуж. Им оставлена лишь одна функция.Фредова — Служанка. Один раз в день она может выйти за покупками, но ни разговаривать, ни вспоминать ей не положено. Раз в месяц она встречается со своим хозяином — Командором — и молится, чтобы от их соития получился здоровый ребенок. Потому что в дивном новом мире победившего христианского фундаментализма Служанка — всего-навсего сосуд воспроизводства.Обжигающий нервы роман лауреата Букеровской премии Маргарет Этвуд «Рассказ Служанки» — убедительная панорама будущего, которое может начаться завтра. Читайте, пока это еще разрешено.

Маргарет Ли работает в отцовской букинистической лавке. Современности она предпочитает Диккенса, Уилки Коллинза и сестер Бронте. Каково же было удивление Маргарет, когда внезапно «самая знаменитая сочинительница наших дней», автор пятидесяти шести романов, чьи многомиллионные тиражи, кажется, превысили совокупный тираж Священного Писания, таинственная отшельница Вида Винтер предложила девушке стать ее биографом. Ведь ничуть не меньше, чем своими книгами, мисс Винтер знаменита тем, что еще не сказала ни одному журналисту ни слова правды; в любых вопросах газетчиков или потенциальных биографов она видела лишь повод снова блеснуть своей поразительной фантазией, сплести очередную захватывающую историю. И вот перед Маргарет, оказавшейся в стенах мрачного особняка, населенного в буквальном смысле призраками прошлого, разворачивается готическая история сестер-близнецов, которая странным образом перекликается с ее личной историей и постепенно подводит к разгадке тайны, сводившей с ума многие поколения читателей, - тайне «тринадцатой сказки».

Наталка Сняданко (нар. 1973 р.) — журналіст, перекладач, авторка кількох прозових книг, у тому числі «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» та «Чебрець в молоці», що вийшли у видавництві «Фоліо». Її прозу перекладають у Польщі, Росії, Білорусії, Чехії, Німеччині, Швейцарії, Іспанії. «Комашина тарзанка» — нова книга Н. Сняданко. Коли подружня пара, яка переживає напружений період стосунків, вирішує зупинитися на ночівлю у розташованому посеред густого лісу готелі, вона ще не знає, наскільки сильно це змінить її життя. Стосунки між двома людьми часто схожі на тонку тарзанку, натягнуту між двома берегами стрімкого потічка, впасти з якої настільки ж нескладно, як і дістатися з кінця в кінець…

Повість Наталки Сняданко “Колекція пристрастей” без сумніву лише з великою натяжкою можна віднести до так званої “жіночої еротичної прози”, хоча вона, повість, має всі ознаки бестселера, яким свого часу стали “Польові дослідження українського сексу”. Однак характер цієї прози можна охарактеризувати радше як анти-Забужко. Це стосується як стилістики та засобів вираження, так і, — умовно кажучи, — “соціально-психологічного” портрету протагоніста (чи то пак — протагоністки). Можна говорити також про особливості природи комплексів, сублімація яких призвела до появи обидвох творів, про зміни у хронографії, але найважніше мабуть — полярність сугестивних реакцій: аґресивно-екстравертні спроби трансформувати реальність, виходячи з власних вагінально-рецепторних потреб в одному випадку, й інтравертивний, рефлексійно-рефлекторний скепсис як форма самозахисту — в іншому. Втім, усе це — лише недолугі чоловічі спроби класифікувати незбагненну жіночу природу, котра, як відомо, класифікації не підлягає. Читаймо.

Книга норвежского писателя Юстейна Гордера адресована прежде всего детям, но будет интересна и взрослым. Это захватывающий рассказ о таком сложном предмете, как философия. История мировой мысли предстает здесь как череда неожиданных открытий, которые совершает главная героиня — девочка по имени София, — получая письма от незнакомого, загадочного философа.

Сборник рассказов

«Волинь» — твiр значною мiрою автобiографiчний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. На чужині, вдалі від рідного краю, прагнучи створити широке епiчне полотно про життя волинського селянства початку XX столiття, письменник змалював понад 450 персонажiв. Вони — люди рiзного вiку, рiзних уподобань, рiзних полiтичних поглядiв, вони — народ. Трилогiя "Волинь" охоплює iсторiю украiнського роду Довбенкiв. Їм визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєi сiм'i. У другій частині епопії "Волинь" — «Війна і революція» — ми бачимо хутір Матвія Довбенка, розумного, мудрого і виважено господаря, бачимо його родину, в тому числі й сина Володька, що прагне розкрити таємниці буття, захоплюється чарівною красою природи рідного краю, тягнеться до знань, відкриває світ, шукає відповіді на життєві питання… Але побут селян, їхня тяжка щоденна праця тут показані на тлі подій трагічних і героїчних: з одного боку — війни, величезної світової трагедії, з другого боку — відродження, самоусвідомлення, боротьби за долю власного народу. Автор описує події, які відбувалися на Волині: бої між поляками та більшовиками у 1914–1918 роках, між Центральною Радою та більшовиками у лютому 1918 року, рух українського відродження, терор польської влади у 30-х роках. Дія відбувається у відносно короткому часовому проміжку, та цей час був вирішальним для цілого народу і визначив його минуле і майбутнє.

Сергей Есин — автор нескольких прозаических книг. Его произведения публиковались в журналах «Знамя». «Октябрь», «Дружба народов», «Юность», в еженедельнике «Литературная Россия» и хорошо известны читателю. В повестях и рассказах, составивших новую книгу, С. Есин продолжает исследовать характеры современников, ставит сложные вечные вопросы: для чего я живу? Что полезного сделал на земле? Утверждая нравственную чистоту советского человека, писатель нетерпим к любым проявлениям зла. Он обличает равнодушие, карьеризм, потребительскую психологию, стяжательство. Проблема социальной ответственности человека перед обществом, перед собой, его гражданская честность — в центре внимания писателя.