Проза. Страница 592

У вступному слові «Невгасна віра в людину» до редагованого ним видання цього твору Василь Гришко обгрунтує домінуючу тему-ідею доробку І. Багряного — «тріумф людської гідності на іспиті людини в межовій ситуації боротьби й страждань серед нелюдськості підневільної дійсності», а всі його романи визначить як «твори про позитивного героя в негативній дійсності, про героя в справжньому розумінні героїчного, як велично-людського протиставлення силам пануючого зла».   Людиною, яка біжить над прірвою, йде «по лінії найбільшого опору», в цьому романі виступає знову молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Бо сповідує витворений нею самою псалом одвічному сенсові людського життя на землі: «Я буду вмирати, та, поки маю дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитись тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих,іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя…».

Все шло прекрасно до момента, пока я не начал рассказывать, как в страшную бурю совершил парашютный прыжок над Горна-Диканей, что в Радомирском краю. И тогда двое моих неблагодарных слушателей завопили, обрывая меня: «Стоп! Пора тебе, старик, и совесть иметь, сколько можно врать, какой из тебя парашютист?!» Возмущенный их недоверием, я вскарабкался на старый камин, покрытый рельефными фаянсовыми плитками с изображением мифологических сцен, и заявил, что иду на этот шаг только во имя нашей старинной дружбы — будь на их месте кто другой, я давно послал бы его ко всем чертям, — объяснил, какой именно вид прыжка я намереваюсь продемонстрировать — затяжной прыжок с переворотом вперед, крикнул «Внимание!» — и прыгнул

Известный английский писатель рассказывает о жизни шахтеров графства Дарем – угольного края Великобритании. Рисунки Нормана Корниша, сделанные с натуры, дополняют рассказы.

Издательство выражает благодарность канадскому Совету по искусству и канадскому Министерству иностранных дел и внешней торговли за финансовую поддержку в издании книгиПеред вами один из лучших романов Леонарда Коэна, бунтаря и ниспровергателя основ, духовного гуру «поколения искренности» – знаменитых «шестидесятников» бурного XX века, номинанта Нобелевской премии 2005 года в области литературы.