Историческая проза. Страница 18

Хмурый Петербург прошлого столетия – вот где происходят основные события исторического романа «Март». Его герои – люди необыкновенной душенной чистоты и удивительной революционной энергии.Подвижники свободы – Михайлов и Желябов, Перовская и Кибальчич, их друзья и товарищи – отдали борьбе с царизмом свою жизнь, короткую и трагическую. Однако день, огласившийся громом взрывов на Екатерининском канале, не возвестил начала новой эры.К заветной цели вел иной путь. Другому поколению революционеров удалось отыскать его…

«Великие аферы XX века» – увлекательная книга о самых изобретательных мировых финансовых махинациях, уникальное по форме и содержанию исследование самого феномена «аферизма». Автор выступает в роли азартного и дотошного исследователя, результаты его расследований подчас не совпадают с общепринятой точкой зрения. В высокий литературный слог с исключительным вкусом вплетены элементы уличного жаргона, скорострельные неологизмы, словечки и поговорки из иностранных языков.

v 1.0 — создание fb2 Vitmaier

«Глухая пора листопада» – самый известный в серии романов Юрия Давыдова, посвященных распаду народовольческого движения в России, в центре которого неизменно (рано или поздно) оказывается провокатор. В данном случае – Сергей Дегаев, он же Яблонский...

В романе рассказывается о восстании под руководством Спартака — самом крупном в истории восстании рабов (74–71 гг. до н. э.) в Древнем Риме.

«Тіні забутих предків» — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів. На початку твору розповідається про закохану молоду пару — Івана та Марічку. Вони належали до ворогуючих гуцульських родів Палійчуків і Гутенюків, боротьба між якими тривала уже давно. Проте це не стало на заваді їхньому коханню. Згодом Іван тривалий час змушений перебувати в наймах на полонині, а повернувшись він дізнається про смерть Марічки. Іван важко переживає загибель коханої: «Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму, що прийняв в себе останнє дихання його Марічки. Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село. Знаходив ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився. Потому щез. Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах»[1]. «Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з'явився». Одружився з Палагною та почав «ґаздувати». З часом Палагна стала «любаскою» сусіда Юри. Іван про це знав проте йому було байдуже, тому що він не міг забути Марічку та змиритися з болем. Якось хлопець пішов у гори й почув там голос Марічки, попрямував за ним і зустрів кохану у вигляді нявки. Після короткої розмови вона зникла, натомість Іван зустрів чугайстра і спробував відволікти його, запросивши у танок, щоб Марічка могла якнайдалі утекти. Після танцю з лісовиком головний герой пішов за голосом коханої і зірвався в урвище. Наступного дня його ледь живого знайшли пастухи. Згодом він помер, і його поховали за місцевими звичаєми (з танцями і розвагами).

Новый роман известного писателя-историка И.Фирсова посвящен прославленному российскому флотоводцу, герою Чесменского боя, адмиралу Григорию Андреевичу Спиридову (1713-1790). Фирсов Иван Иванович (родился в 1926 году в Ростове-на-Дону) — современный российский писатель, капитан первого ранга в отставке. Окончил военно-морскую школу, Высшее военно-морское училище и Высшие специальные офицерские курсы. Служил штурманом на крейсере и эсминцах, помощником командира сторожевого корабля; закончил службу в Главном штабе Военно-морского флота. Публикуется с 1959 года. Истории русского флота и русским флотоводцам посвящены многие его книги: «Паруса над колыбелью» (Ярославль, 1996), «Сенявин» (М., 1997), «Лазарев» (М., 1998) и другие. Исторический роман «Спиридов был — Нептун» печатается впервые.  

"Евпраксия" – так называется четвертый роман из моей серии книжек о Киевской Руси. Теперь, когда уже написано четыре романа, можно, мне кажется, не боясь обвинений в претенциозности, сказать, что автору хотелось, естественно, в меру собственных скромных сил, осуществить своеобразные художественные исследования народных судеб, каждая из которых не утратила значения и сегодня.И вот, роман "Диво" – это судьба таланта, "Смерть в Киеве" – судьба государственной идеи, "Первомост" – судьба народного сооружения. А "Евпраксия" – роман про судьбу человека. Судьба эта, особенно в трагических ее измерениях, наиболее выразительно прослеживается на примере женщины – так был написан роман о женщине, о трагедии разлуки с родной землей, о трагедии утраты любви.П. ЗАГРЕБЕЛЬНЫЙ

Д.С.Мережковский (1865 – 1941) – один из самых читаемых и модных писателей своего времени, один из родоначальников русского символизма, давший своим поэтическим сборником «Символы» имя новому направлению. Роман «Юлиан Отступник», вошедший в трилогию «Христос и Антихрист», рассказывает об императоре Юлиане, прозванном за свою попытку возродить умирающую языческую религию «Отступником».

Події «Заложної душі», першої з книжок однойменної трилогії, відбуваються в ті малозрозумілі для нас часи, коли «закінчилася Руїна», і до того роздроблена, але все ще багато в чому вільна Україна, «заспокоювалася» під сильною рукою московської влади. Січ зруйновано, але не всі козаки-запорожці ще помандрували за Дунай чи у «подаровану їм» Чорноморію. Ще ходять по Вкраїні перебенді-кобзарі, душі людські охороняючи, ще є в бордюгах характерники, які знають, як перемогти Мерця, який постав згідно пророцтву з Книги Низової.   В романі переплелися історія і трагічні долі героїв, реальність з містикою, таємничі події, перевтілення та явища, не підвладними розумінню та коротке і вічне козацьке кохання. Палають чорні згарища, несуться степом осідлані коні без вершників і ранок приносить розлуку після казкової ночі